Вчора був перший осінній день. Пам’ятаєте, як у Ліни Костенко:

Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! – та сама.

Останні айстри горілиць зайшлися болем.

Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.

Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.

І плаче коник серед трав – нема мелодій.

А й справді, перший осінній день видався похмурим і дощовим, прохолодним і непривітним…

І як би кмітливі дітлахи не маніпулювали з календарем, домальовуючи в ньому 32 та 33 серпня, осінь вступила в свої права. Стихли літні коники і цвіркуни, бо осінь починається з іншої мелодії – срібного переливу Першого Дзвоника.

Веселими зграйками поспішали до школи діти, наймолодших вели за руку батьки. Хтось поспішав на уроки, а несміливі першачки разом з 11-класниками зібралися в шкільній їдальні, яка на якийсь час перетворилася на святкову залу.

Всього тут було : веселі Канікули на самокаті і з м'ячами та скакалками перегорнули останній літній листок календаря і попрощалися із школярами аж до наступного літечка, розгублених першачат слухняною ниточкою завели до школи їхні перші вчительки, шкільні літописці пригадали, як зростала школа, а в ній юні громадяни, які кожен в свій час стають корисними своїй Україні. 11-класники трохи сумували, бо наступний вересень вже не покличе їх до школи. Але благословення о. Івана додало впевненості, що все буде добре, бо коли за тобою закриваються одні двері, то десь обов»язково відкриваються інші.

Ми всі бажаємо цим майже дорослим дітям, щоб останній рік у стінах рідного ліцею видався не лише напруженим і насиченим працею, але й по-родинному зичливим і теплим.

Перший дзвоник дуже оптимістично й весело звучав у руках першокласниць Аннички та Мартусі, а допомагав їм досвідчений 11-класник, відмінник навчання, гордість ліцею та просто чудовий хлопець Богдан Гоголь.

Не обійшлося без сюрпризів і подарунків, але родзинкою свята стало знайомство із новим директором.

Мабуть-таки, закони мови мають вплив на наші реалії. Поки наше гніздечко називалося школою, то й кермувала нею довгих 27 років жінка, Битківська Уляна Маріанівна, коли ж згідно реформи заклад перейменовано в ліцей, то поведе його тверда чоловіча рука нового директора, Яслика Володимира Івановича.

Ну що ж? Попутного вітру нашому кораблику, мудрості, витримки та здоров»я педагогам, цікавих уроків та нових відкриттів нашим вихованцям!

Минають теплі родинні миті, але на згадку завжди залишаються фотографії…

241150731 1917583238411164 1959567588029602394 n

Стоп, стоп, стоп,
А куди це ви зібрались?
Ще вчора до вечора
На вулиці грались.
Всі гайда, мерщій на луки,
Ще набриднуть вам науки.

Канікули!Канікули!
Гукали вслід нам хором
«Як нам без вас, канікули?»
Чого ж ви йшли до школи?!

241097998 1917583635077791 2965326827424467865 n

241215998 1917583845077770 8501505540142818696 n

Нехай на нас чекають добрі зміни,
Та в наших свят традиція одна:
Тріпоче угорі Державний прапор України,
Хай Гімн на площі зараз пролуна.

Право внести прапор надали відміннику навчання , 11-класнику Святославу Кукілю.

241135987 1917584608411027 7201417718765423096 n

Вітаємо нового директора!

241233014 1917585018410986 2107186531779116242 n

Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору заграй, в урочистий цей час.
Хай лунають оплески дружніше! '
Перші класи, на свято запрошуєм вас!

241208701 1917585348410953 1859155027037302506 n

Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору заграй, в урочистий цей час.
Хай лунають оплески дружніше! '
Перші класи, на свято запрошуєм вас!

241093786 1917585478410940 5123486547028788447 n

Шалений першовересневий темп задано. Яким буде новий етап-2021-2022 навчальний рік? Чим буде пам’ятним? Слово за нами усіма, бо всі ми - творці сьогодення, що стає історією, і творці майбутнього. І сьогодні, я можу точно сказати : дата народження моєї України і школи однакова не випадково. Переконана, ангел –хранитель нашої держави несе оберіг не лише над Україною, а і не втомлюється витати над нашою школою.

241261675 1917585575077597 2036452915401594965 n

Славних прадідів онуки, зміно молода,
Школа вам сьогодні двері відчиня.
Схвалюємо звичай давній- розуму навчатись,
З вересня старанно за науку братись.

241129869 1917585668410921 3342571459203905146 n

Першокласників вітають випускники.
Павло радить малятам за наукою не забувати відпочивати, бо на перерві - то святе у м"яча пограти.

241488505 1917585908410897 4283223051588975272 n

Першачки 2011 року
Не віриться?

241274608 1917586615077493 2629453087599563507 n

241280955 1917586818410806 8047100708740247680 n

Наполегливо намагалися внести корективи у шкільний календар....

241427167 1917586991744122 485061995707192622 n

але ті вчительки невблаганні : переконують, що шкільний календар змінам не підлягає.

241311831 1917587098410778 3379905696488768459 n

Побратими...

241120603 1917587301744091 3003657989818631987 n

Вчора був перший осінній день. Пам’ятаєте, як у Ліни Костенко:
Осінній день, осінній день, осінній!
О синій день, о синій день, о синій!
Осанна осені, о сум! Осанна.
Невже це осінь, осінь, о! – та сама.
Останні айстри горілиць зайшлися болем.
Ген, килим, витканий із птиць, летить над полем.
Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій.
І плаче коник серед трав – нема мелодій.
А й справді, перший осінній день видався похмурим і дощовим, прохолодним і непривітним…
І як би кмітливі дітлахи не маніпулювали з календарем, домальовуючи в ньому 32 та 33 серпня, осінь вступила в свої права. Стихли літні коники і цвіркуни, бо осінь починається з іншої мелодії – срібного переливу Першого Дзвоника.
Веселими зграйками поспішали до школи діти, наймолодших вели за руку батьки. Хтось поспішав на уроки, а несміливі першачки разом з 11-класниками зібралися в шкільній їдальні, яка на якийсь час перетворилася на святкову залу.
Всього тут було : веселі Канікули на самокаті і з м'ячами та скакалками перегорнули останній літній листок календаря і попрощалися із школярами аж до наступного літечка, розгублених першачат слухняною ниточкою завели до школи їхні перші вчительки, шкільні літописці пригадали, як зростала школа, а в ній юні громадяни, які кожен в свій час стають корисними своїй Україні. 11-класники трохи сумували, бо наступний вересень вже не покличе їх до школи. Але благословення о. Івана додало впевненості, що все буде добре, бо коли за тобою закриваються одні двері, то десь обов»язково відкриваються інші.
Ми всі бажаємо цим майже дорослим дітям, щоб останній рік у стінах рідного ліцею видався не лише напруженим і насиченим працею, але й по-родинному зичливим і теплим.
Перший дзвоник дуже оптимістично й весело звучав у руках першокласниць Аннички та Мартусі, а допомагав їм досвідчений 11-класник, відмінник навчання, гордість ліцею та просто чудовий хлопець Богдан Гоголь.
Не обійшлося без сюрпризів і подарунків, але родзинкою свята стало знайомство із новим директором.
Мабуть-таки, закони мови мають вплив на наші реалії. Поки наше гніздечко називалося школою, то й кермувала нею довгих 27 років жінка, Битківська Уляна Маріанівна, коли ж згідно реформи заклад перейменовано в ліцей, то поведе його тверда чоловіча рука нового директора, Яслика Володимира Івановича.
Ну що ж? Попутного вітру нашому кораблику, мудрості, витримки та здоров»я педагогам, цікавих уроків та нових відкриттів нашим вихованцям!
Минають теплі родинні миті, але на згадку завжди залишаються фотографії…

Актуально

_viber_2024-03-19_19-46-35-633.jpg

 0

12

Cards OO 1

 

11121

 ОІППО 

 

 bienestar emocional facebook

safe imцage

 safe iрmage

зображення viber 2023-03-10 14-46-11-819

 89924896 1114675762210805 8971566689929920512 o

safe iсmage

 

11

 

safe image

1111