Ці рядки є символічним епіграфом до Тижня рідної мови, який розпочався в Богородчанському ліцеї №2. Саме сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови, який бере початок від трагічних подій в далекій Республіці Бангладеш 21 лютого 1952 року, коли від куль поліцейських загинули студенти, котрі вимагали визнати їхню рідну мову державною. Високу ціну за право розмовляти рідною мовою ось уже кілька десятиліть платять українці, усвідомлюючи, що без мови нація помирає, а з нею зникає культура та історія держави.

Ліцеїсти твердо переконані, що досконале знання рідної мови та мовна самоідентифікація – запорука існування українського народу, тому разом з педагогами-словесниками активно долучилися до цікавих заходів та творчих проєктів. Ранкове радіоповідомлення від Тетяни Малеш, заступника директора з навчально-виховної роботи, про історію свята й цікаві факти про мову спонукали кожного задуматися, а чи насправді добре ми знаємо українську мову?

Далі Ірина Дидик, класний керівник 1-В класу, провела для своїх вихованців годину спілкування "Моя рідна мова - українська". Відрадно, що інші учні початкових класів матимуть змогу відчути красу та силу рідного слова впродовж тижня під час проведення мовознавчих інтелектуальних ігор та челенджів. До речі, активісти ради учнівського самоврядування оголосили початок челенджу "Я люблю рідну мову", про що детальніше в наших наступних дописах.

На цьому День рідної мови не завершився, оскільки наші десятикласники на лекції у директора ліцею Володимира Яслика, кандидата філологічних наук, дві академічні години міркували над тим, чи вміємо володіти рідним словом, до яких прийомів удатися, щоб тримати увагу авдиторії під час публічного виступу, якими законами риторики керуватися в методиці підготовки до промови та під час її виголошення.

Найголовніше те, що сьогодні кожен учасник освітнього процесу нашого ліцею вкотре усвідомив, що українська мова - наша рідна, та мова, якою говоримо, любимо, плачемо, радіємо, живемо! Горді своєю українською!