День української писемності та мови зі сльозами на очах

"... зарубки часу, залишені рукою мами на одвірку...", "...скрипи і шерехи...", "... із заклеєними навхрест шибками...", "... розмірів валізи...", "... місце сили і пам'яті роду" - таким постав дім, про який сьогодні всі українці світу писали в щемливому Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності. Не залишилися осторонь і вчителі та учні 5-11 класів Богородчанського ліцею №2, адже сьогодні, як ніколи, ми розуміємо важливість української мови, яку, як священну реліквію, передаємо з покоління в покоління, дивуючи всіх її глибинами, багатством та красою. Саме від нас з вами залежить зараз, чи перерветься золота нитка тисячоліть, а чи оживе і заграє на сонці!

Бережуть й удосконалюють українську мову наші найменші ліцеїсти - учасники гуртка "Театральне мистецтво" (керівник Діана Галишич)