Чи задумувалися ми, хто щодня проходить повз нас? Інколи, ідучи на роботу, щоразу зустрічаємо знайомі нам обличчя, до яких хочеться привітатися, навіть якщо їх особисто не знаємо! Чи відчуваємо ми їхній внутрішній стан? Чи знаємо, що повз пройшла жінка, чоловік якої зараз наш захисник? Чи знаємо, що ми розминулися з чоловіком чи двома жінками, які щодня плетуть сітки - свого роду невидимий захисний купол для техніки та бійців, котрі є чиїмись синами, батьками, чоловіками. Можливо, родичами когось із нас або тих, хто знайшов прихисток у ліцеї. А чи, може, нам відомо, що повз пройшла дитина, чий тато зараз янгол-охоронець? Чи задумуємося ми, куди прямує ця жінка, сповнена надії та сил із торбою в руках?
Чи, може, легше нам не зважати на інших, а закритися у "своєму світі", решта - не цікавить? Чи ще гірше - осудити, покрутити пальцем біля скроні чи обізвати...
Насправді в кожного різні долі. І заслуговують на повагу ті, які не нарікають на неї, а сприймають долю саме такою, намагаються виправити згаяне. Та чи вдасться? Пробують...
То ж куди прямувала ця жінка з торбою в руках, а потім поверталася щасливою? За, здавалося б, непотребом, списаним у багатіїв, мотлохом? Можливо, так хтось і подумає... Але аж ніяк не подумаємо, що це майбутня пряжа... Хто б міг подумати? А це так: завдяки працьовитим рукам учорашні светри, блузки сьогодні народилися заново, отримали нове життя, реінкарнувалися в... шкарпетки. Ті, що будуть зігрівати на сході чоловіка-бійця, жінка якого проходить повз нас щоранку. Ті, що зігріватимуть захисника, котрий зараз у шпиталі. Ті, які зігріватимуть ніжки дитини, що втратила дім через розрив ракети в місті N....
А ящик щоразу повніший і повніший... Кольорова пара за парою зігрівають не тільки ноги, а й серце. Бо, здавалося б, дрібниця, але скільки теплА.
Знову жінка з торбою...
- Куди Ви? - питаю...
- А пошта о котрій зачиняється?
Усі ми різні, бо така воля Божа! Якою міркою міряємо, такою і нам відміряють.
Дякуємо тимчасово переміщеним жінкам ліцею за тепло та бажання вберегти, зробити невидимими для ворога наших воїнів, кожного сина, брата, чоловіка...
