Свято Андрія Первозванного вважають найбільшим передноворічним святом, у ніч на яке справляють Андріївські вечорниці, що крізь віки дійшли до нас як одна з найцікавіших українських традицій.
Для нашого ліцею це свято вже стало традиційним, тому щороку діти відтворюють обряди проведення українських вечорниць, сповнені веселощів та жартівливого «ворожіння». Цьогорічні, як ми називаємо, "Андріївські вечорниці 2022" особливі, адже вийшли за формат ліцею і відбулися в приміщенні Палацу культури через усім нам відомі причини. Свято підготували одинадцятикласники та їхні класні керівники Лілія Журавська (11-А) і Людмила Луців (11-Б), запросивши своїх наступників – десятикласників (кл. керівник Уляна Паславська), а також учителів і батьків.
Чим дивували гостей? Справжнім українським дійством на сучасний лад. Хлопці та дівчата жартували, співали, ворожили, юнаки кусали калиту. Присутні мали можливість з погляду сучасності поглянути на минуле, щоб відчути красу давніх звичаїв й обрядів, стати учасниками одного з чудових свят української молоді.
Андріївські вечорниці супроводжувалися веселими співами, тривалими дівочими посиденьками, знайомствами і заграваннями з парубками. Вечір напередодні свята вважався чарівним, а ніч – доленосною, тому в цей час кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Звичайно, і наші дівчата «ворожили» на своїх «суджених». Ці «ворожіння» добрі: вони не мають на меті нічого лихого: жодних замовлянь, наговорів, чар – вони чисті, адже молодь просить кращої долі і прагне дізнатися, що її чекає в майбутньому. І що ж «наворожили»? Звичайно, нашу найшвидшу перемогу та мир в Україні.
Щиро дякуємо педагогу-організатору Ірині Цахнів, вчителям Василю Романіву та Василю Рогіву, а також усім вчителям за допомогу та підтримку. Окрема вдячність Віталії Івасишин, батькам та працівникам Палацу культури.
І пам’ятаймо, що без титанічної праці наших захисників і захисниць (не тільки у цей вечір), ми не мали б можливості продовжити дух українських традицій. Дякуємо вам, віримо у вас.
Нехай буде наша Україна українською і мирною, вільною і багатою пишною панною. Миру всім, тепла, любові, хай здійсняться мрії, хай гинуть не традиції, а вороги! Слава Україні!
Важко знайти куточок на Землі чи людину, яка б не була надзвиЧАЙною, тобто не любила чай. Мабуть, тому й відзначають Міжнародний день чаю, адже люди п'ють чай кожен день: уранці - щоб підбадьоритись, увечері- щоб зігрітися.
А ось ліцеїсти Богородчанського ліцею №2 провели справжні "чайні церемонії" зі своїми улюбленими вчителями і в рамках акції "Лотереї купувати - ЗСУ допомагати", і не в рамках акції
. Головне - зігрітися та створити радісну, дружню атмосферу. Діти жваво спілкувались, ділилися спогадами, планами на майбутнє, цікавими роздумами.
Час, проведений в колі друзів, учителів - час дитинства, неповторний час, тому збагачуймо його позитивними емоціями та радісними посмішками.
