Усі діти  різні, і кожна дитина — індивідуальність. Ми, дорослі, повинні завжди пам`ятати про це і приймати свою дитину такою, якою вона є, не намагаючись нав`язати їй якості, не властиві її натурі.

Своєрідність кожної дитини та її характер прямо пов`язані з темпераментом.
Розрізняють чотири типи темпераменту: сангвінік, флегматик, меланхолік,  холерик.

Сангвіннік

Сангвініком, називають людину активну, яка швидко відгукується на навколишні події, прагне частої зміни вражень, порівняно легко переживає неприємності та невдачі. Сангвінік завжди товариський, залюбки знайомиться з новими людьми й охоче береться відразу за декілька справ.  Йому властиві гнучкість розуму, енергійні виразні рухи, швидкий темп мовлення.   

Сангвініки — це діти, які сміються до сліз. Вони швидко відволікаються від ігор та інших справ, не можуть бути довго зосередженими на чомусь  одному.      

Шановні батьки, пам'ятайте! Такі діти є скрізь загальними улюбленцями. Адже вони дуже безпосередні, і це  приваблює інших  людей.

• На заняттях  у школах  чи позашкільному закладі сангвінікові краще сидіти за першою партою;

•   підвищенню працездатності сприяє часта зміна діяльності;

• невгамовну енергію спрямувати в правильне русло допоможуть: хлопчикам  спортивні секції з перевагою командних ігор (футбол, хокей, туризм), дівчаткам — танці, гімнастика;

• вдома мають бути ігри, які вимагають посидючості та уваги (лото, доміно, пазли, мозаїка).

Флегматик

Флегматиком називають дитину активну, спокійну  і незворушну. Вона здатна на глибокі почуття, але її емоції рідко помітні оточенню. Така дитини не вирізняється   товариськістю, але прихильності її  міцні й тривалі. Матеріал учить ґрунтовно й запам`ятовує надовго. Флегматик вирізняється спокійним мовленням.

У вихованні флегматика потрібна гнучкість.

• Не можна бути категоричним і владним у спілкуванні з флегматиком, не можна сварити його за повільність;

• достатню увагу слід звертати на спілкування його з однолітками (флегматик важко сходиться з людьми);

•  формуванню особистості такої дитини допоможуть посильна праця, самообслуговування і, як наслідок, самостійність.

•  в ігрових матеріалах мають бути й ті, які вимагають рухливості та сприяють виробленню спритності рухів (м`ячі, кеглі, велосипеди, скакалки).
Меланхолік

 Меланхоліком називають вразливу дитину, яка зовні слабко реагує на події, зі стриманими рухами й приглушеним мовленням. Її настрій може змінюватися через дуже незначні причини. Вона болісно чутлива, має низьку працездатність, тому швидко втомлюється.

 Діти — меланхоліки люблять затишні місця для самоти й роздумів. У їхніх діях багато таємничого. Ці явища випливають із багатого, особливого внутрішнього світу меланхоліка. У своїх фантазіях меланхоліки  великі фантазери.

Хлопчики цього темпераменту  є розважливими й поводяться, як дорослі. Вони полюбляють читати сумні історії. Їм властивий раптовий перехід від смутку до веселощів. Вони можуть бути відкритими  й щирими, але все ж таки нерідко замикаються  у собі. Для меланхоліків характерні шкідливі звички:  смоктання пальця, обгризання  нігтів тощо. Воля  в меланхоліків  слабка. Засинають вони довго, важко, бо в ліжку люблять помірковувати й повигадувати різні історії (вголос або подумки). 
 Меланхоліки —  ніжні діти. Що вимагають багато батьківської турботи й розуміння.

Слід заохочувати будь-яку активність меланхоліка.  Важливим для такої дитини є чіткий і зручний режим, постійний ритм її діяльності.

Дуже  корисно для таких дітей трудові доручення,  фізичні рухи, заняття евритмією (взаємодія рухів, музики і духовного стану).

Холерик

 Холериком називають дитину енергійну, здатну займатися справою з особливою пристрастю. Говорить вона голосно, різко, часто з вигуками, легко збуджується. Її інтереси доволі постійні. Холерик не губиться в разі виникнення труднощів, завзято їх долає. Навчальний матеріал запам`ятовує легко та  пам`ятає довго.

 Холерики це так звані «бунтівні» діти, їх часто можна бачити в гніві. Вони знають, чого хочуть, і завжди прагнуть будь-якими (хай навіть незадоволеними) способами досягти своєї мети. Діти цього темпераменту зустрічаються рідко. Обмірковувати, планувати холерики не вміють і часто невдачі викликають у них такий гнів, що вони не стримують себе. Однак наступного дня вониможуть бути  тихими й слухняними. Вони очікують від дорослих розуміння. Дитина холерик не витримує іронії. І, навпаки, делікатний гумор вони сприймають із вдячністю.

Шановні батьки!

•  Наберіться терпіння, не втрачайте володіння собою, виявляйте максимум спокою і холоднокровності;

•  створюйте умови для таких дітей, у них має бути свій простір;

•  час від часу пропонуйте заняття підвищеної складності для формування    адекватної самооцінки;

•   в ігрових матеріалах слід передбачити все — і те,  що вимагає посидючості і те, що потребує рухової активності.

• Приймайте дитину такою, якою вона є, щоб за будь - яких обставин вона була  впевнена в незамінності вашої любові до неї.
• Намагайтеся зрозуміти, про що вона думає, чого хоче, чому поводиться так, а не інакше.   
• Давайте дитині зрозуміти, що в неї все вийде, якщо вона повірить в себе.
• Пам`ятайте, що в будь - яких провинах слід звинуватити насамперед себе — батьків.
• Не намагайтеся «ліпити» свою дитину під вигаданий ідеал, не  «ламайте» її, а живіть із нею спільним життям.
• Цінуйте в дитині особистість, а не вбачайте в ній тільки об`єкт виховання.
• Пам`ятайте, що виховують не слова, а ваш особистий приклад.